Багатьом читачам знайомі пригодницькі повісті М. Далекого «Не відкриваючи обличчя», «Ромашка». Новий роман «По живу і мертву воду» — своєрідне продовження цих двох книг. Описані тут події відбуваються в західних областях України восени 1943 року. Український хлопець Юрко і молоденька польська дівчина Стефа проносять крізь злигодні і страждання своє юне, чисте кохання. Радянські партизани і розвідниця Оксана розкривають таємні плани співробітництва гестапо і ватажків ОУН. Мученицький шлях і загибель військовополонених, що втекли з гітлерівського концтабору; зловісна фігура майстра кривавих провокацій Хауссера; оунівський кат-садист — Вепр і обманутий брехливою пропагандою відважний простак сотенний Богдан — долі цих і багатьох інших персонажів переплітаються і затягаються в один драматичний вузол.
Головна тема роману «По живу і мертву воду» — життєдайність і сила ідей інтернаціоналізму, дружби народів. Ці ідеї, немов казкова жива вода, врятовують багатьох героїв книги, розкривають їм очі на правду, виводять з мороку людиноненависницької пропаганди.
дядя_Андрей про Я вернусь через тысячу лет
26 04
Первая книга хорошая. Очень хорошая. Помню, как мы зачитывались ей в детстве. Да и в юности, если уж на то пошло. НО! Настораживали всё же некоторые моменты. И, чисто технические, и социологические. Представлены наброски коммунистического ………
Daist про Тимофей Грехов
25 04
Безграмотная хрень с неестественными диалогами. "жить в впроголодь" я ещё смог переварить, но от "я решил назвать его тигройд" блеванул и удалил эту писанину. На автор.тудей отзывы разрешены только от друзей и сплошь хвалебные.
Прочитавшие эту книги читали: