Валерій Шевчук створив цілком новий в українській літературі тип історичної повісті: з одного боку, це твори мислительні, з другого, — завдяки напруженому сюжетові, наближаються до інтелектуального детективу, з третього, — психологічні, бо розкриття таїн людської душі — одне із творчих завдань автора. Побіч із вивіреною історичністю тут немало фантастичного чи фантасмагоричного, що відповідає світобаченню людини тієї доби, а часово книга охоплює другу половину XVI — початок XVIII століття.
«Шевчук — кращий український прозаїк. Він — наш Умберто Еко. Простого читача може зацікавити захоплюючий сюжет, але для інтелектуалів теж знайдуться цікаві речі» (Юрій Винничук)
mysevra про Грекова: Хозяйка гостиницы (Проза)
10 10
Фильм мне не понравился (за исключением Чуриковой), поэтому (что, конечно же, логично) я решила прочитать книгу. И не пожалела. Полотно выписано такими сочными мазками: еда, цветы, характеры. В целом немного грустно, очень ……… Оценка: отлично!
udrees про Стокоу: Коровы [Cows ru] (Контркультура)
10 10
Кошмарное мерзостное описание фантазий какого-то зоофила. Собраны наверное все извращения, может кроме некрофилии. И желание убить мать, и копрофагия, и скотоложество, и пытки с кровавыми убийствами. Все описывается максимально ……… Оценка: хорошо
Прочитавшие эту книги читали: