У роки Великої Вітчизняної війни гітлерівські загарбники, здійснюючи політику розорення і пограбування тимчасово окупованих ними районів, вивезли з Радянського Союзу величезну кількість матеріальних цінностей, в тому числі творів мистецтва.
Серед украдених фашистами унікумів була й знаменита янтарна кімната Катерининського палацу-музею у місті Пушкіно під Ленінградом.
Незабаром після закінчення війни стало відомо, що деталі оздоблення янтарної кімнати разом з іншими музейними експонатами за розпорядженням одного з найближчих поплічників Гітлера гауляйтера Еріха Коха відправлено до міста Кенігсберга (нині Калінінград). У перші післявоєнні роки було створено комісію по розшуках скарбів, украдених гітлерівцями. Комісія провела велику роботу, метою якої було повернення радянському народові його добра. Розшуки янтарної кімнати тривають і досі.
Влітку 1958 року обласна газета «Калининградская правда» надрукувала серію статей, в яких розповідалося про янтарну кімнату, її викрадення і розшуки. Потім побачив світ окремою брошурою нарис В. Дмитрієва «Дело о янтарной комнате» (Калінінградське книжкове видавництво, 1960 р). Ці матеріали знайшли широкий відгук серед читачів. До редакції газети, до видавництва, а також на адресу партійних і радянських органів Калінінграда надійшло і ще надходить багато листів. В них трудящі запитують про те, що являла собою янтарна кімната, просять докладніше розповісти про все, що пов'язано з нею, виявляють бажання допомогти в розшуках її.
Прагнучи відповісти на ці запитання, автори пропонують до уваги читачів повість «Таємниця янтарної кімнати».
Книга побудована на документальній основі. Автори її, учасники розшуків янтарної кімнати, використали численні архівні і музейні документи, в яких описується викрадений скарб і подається його історія, довідкові та монографічні матеріали з історії Кенігсберга, а також матеріали комісії по розшуках янтарної кімнати.
Користуючись нагодою, автори висловлюють глибоку подяку товаришам, які подали допомогу у збиранні матеріалів до книги. Особливо вдячні вони професорові Берлінського університету докторові Гергардту Штраусу (НДР), товаришеві Карлу-Хайнцу Вегнеру — головному редакторові журналу «Фрайє Вельт» («Вільний світ»), що його видає Товариство німецько-радянської дружби, а також завідуючій науковим відділом палацу-музею у м. Пушкіно Є. С. Гладковій.
м. Калінінград, січень 1961 р.
В. Дмитрієв, В. Єрашов
mysevra про Уланов: Плюс на минус (Детективная фантастика, Городское фэнтези)
27 06
Мне понравилось. Многие ругают авторов за незнание предмета. Какого, к чёрту, предмета? Справочника по содержанию русалок? Эта история не есть мануал рейнджера, это фольк-детектив, фэнтези и немножко мелодрама, призванная ……… Оценка: отлично!
Wik@Tor про Антиблицкриг
27 06
Встать я смог через три дня и, хоть и с трудом, доковылял до туалета. Счастья было полные штаны. Это как раз был Новый год. Силы понемногу прибывали.
За прилавком молодая продавщица, как говорят, кровь с молоком, да с ………
Sello про Моруа: Голландия [Hollande ru] (Путешествия и география, География, путевые заметки)
26 06
Непонятно, отдельного издания этого произведеньица нет. Значит, входит в какой-то сборник, во всяком случае я не нашел в какой. Написано явно под конец его жизни, в 60-х. 50, а то и 60 лет прошло со времени написания, а Голландия, ……… Оценка: хорошо
decim про Александр Алексеевич Иванов (kopo6o4ka)
25 06
Лоли, император, смачное садомазо. Писнул и удовлетворён, читнул и облегчил... душу. Что попаданец тут в виде малолетней, да в альтернативной РИ, на то и квир.